відбій

-бо́ю, ч.

1) Звуковий сигнал (перев. військовий), що означає закінчення яких-небудь дій або занять. || у знач. виг. Уживається як команда для припинення якої-небудь дії.

••

Би́ти відбі́й — сигналізувати про закінчення яких-небудь дій.

2) військ. Поштовх назад механізму вогнепальної зброї під час пострілу.

3) гірн. Відбивання кам'яного вугілля, руди та іншої породи від масиву.

••

Нема́ відбо́ю — а) (від кого) надто багато тих, хто домагається чого-небудь; б) (від чого) не можна позбутися чого-небудь, нема перерви в чомусь.